замість

замість
прийм. Сполучення з прийм. за́мість виражають відношення заміни, заміщення, обміну.
1) з род. в. Указує на заміну кого-, чого-небудь кимсь або чимсь іншим. || Указує на особу, роботу якої виконує хтось інший. || у сполуч. зі сл. бути, служити і т. ін. Уживається на означення того, що якась особа або предмет виступає у ролі, функції кого-, чого-небудь. || у сполуч. з інфін., розм. Указує на яку-небудь дію, що могла б відбутися, але була замінена іншою.
2) Уживається в складнопідрядному реченні як частина складеного сполучника замість того щоб для вираження заміни однієї дії іншою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "замість" в других словарях:

  • замість — прийменник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • замість того щоб — сполучник складений сполучник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • замість — [за/м іс т ] прийм …   Орфоепічний словник української мови

  • замісто — сполучник замість незмінювана словникова одиниця діал …   Орфографічний словник української мови

  • заміняти — I я/ю, я/єш і замі/нювати, юю, юєш, недок., заміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) що.Використовувати, вживати, ставити і т. ін. замість чого небудь щось інше. || Виявляти одні почуття, настрої і т. ін. замість інших. || кого. Замість одного… …   Український тлумачний словник

  • заміна — и, ж. 1) Дія, за якої замість одного предмета, явища і т. ін. виступає інший предмет, інше явище і т. ін., замість одного предмета, однієї особи береться інший предмет, інша особа. 2) Той, хто (або те, що) замінює, може замінювати собою кого , що …   Український тлумачний словник

  • замірятися — I я/ється і замі/рюватися, юється, недок. Пас. до заміряти I, замірювати. II я/юся, я/єшся, недок., замі/ритися, рюся, ришся, док. 1) на кого – що.Готуватися ударити, піднімаючи догори чи відводячи вбік руку, зброю або будь який предмет замість… …   Український тлумачний словник

  • замінник — а, ч. Матеріал, виріб і т. ін., що використовується, вживається замість іншого – дефіцитного або дорогого. Замінники шкіри. Замінники білка. || Взагалі те, чим заміняють що небудь …   Український тлумачний словник

  • замінник — (матеріял, виріб і под., що використовують замість іншого дорогого / дефіцитного), замінювач, субститут; суроґат, ерзац (неповноцінний замінник) …   Словник синонімів української мови

  • замінювати — нюю, нюєш, (замінити, заміняти), Пр. Використовувати, вживати замість чого небудь щось інше. Проміняти на щось друге …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»